неофіційна веб-сторінка:
www.odolska.nm.ru
За далекими вітрами,
За холодними дощами
Заховаю біль...
Смуток відійде сльозою-
Вже не плачу за тобою,
В серці - заметіль...
Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз.
Прожену його від серця, -
Хай воно іще озветься,
Тільки не для нас!...
Я забуду твої очі,
Я забуду твої руки,-
І нехай тепер щоночі
Помираю від розлуки.
Поцілунком не озветься,
Не загине від бажання,
І уже не повернеться
Наше зраджене кохання...
Не шукай мене – не знайдеш,
Навіть спогадом не станеш –
Спогадів нема...
Свою тугу відпускаю –
Хай далеко відлітає,
Знаю – все дарма...
Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз.
Прожену його від серця. –
Хай воно іще озветься,
Тільки не для нас!...
| головна | історія | дискографія | преса | фотогалерея |
Марина Одольська народилася 25 листопада 1975 року в Кам’янець-Подільському. Батьки Марини були акторами місцевого театру. Саме тому, Марина з ранніх літ на сцені: виступи з дитячою хоровою капелою “Журавлик” у Болгарії, Польщі та Росії дали їй безцінний сценічний досвід. З 1989 по 1994 рік вона навчалася в Кам’янець-Подільському училищі культури.
Першим досягненням стала перемога на місцевому конкурсі “Талант–90”. В 1995 році Марина здобуває свою першу велику перемогу – вона стає володарем Першої премії Всеукраїнського фестивалю “Червона Рута–95”. Це відкриває їй дорогу на телебачення.
Незабаром, в студії Хмельницького радіо й телебачення (звукорежисер Олег Фіщук) був записаний перший магнітоальбом співачки – «Божевільне сонце». Автором пісень став Андрій Нижников.
1996 рік приніс Марині ще дві визначні перемоги: влітку – спеціальний приз на міжнародному фестивалі “Голос Азії” в Алма-Аті, восени – друге місце на “Перлинах сезону”.
В січні 1997–го Марина здобула Гран-прі львівського телеконкурсу “Мелодія”.
А влітку, зайнявши перше місце на ялтинському фестивалі “Море друзів”, Марина підписує контракт із мистецькою агенцією “Територія А”. Пісні для неї пишуть Олександр Бригинець та Федір Хіврич. В цьому ж році Марина Одольська знімає свій перший кліп на пісню “Твій літак”.
Восени 98–го вона отримує Гран-прі Всеукраїнського фестивалю ім. Володимира Івасюка. Знімаються два наступні кліпи – на пісні “Сумно мені” та “Божевільна”.
У вересні 1999–го Марина здобуває перемогу на донецькому міжнародному конкурсі “Золотий Скіф”, а під кінець року виходить її перший компакт-диск під назвою “Марина Одольська”. Цього ж року виходить кліп на пісню “Біль”.
В 2000 році, за рік після знайомства зі співаком Сергієм Манеком, вона розриває контракт з агенцією “Територія А” і влаштовується до продюсерського центру Олександра Пономарьова “З ранку до ночі”.
25 листопада, в день свого 25-ліття, Марина виходить заміж за Сергія Манека.
В листопаді 2001 року Одольська та Манек об’єдналися в проекті " duet.com.ua" і перекваліфікувалися на виступи в дискотеках.
Автор: Mister R
Анкета |
||
| Дата народження: | 25 листопада | |
| Знак зодіаку: | Стрілець | |
| Музична освіта: | 1 курс Київського державного університету культури і мистецтв | |
| Дитяче прізвисько: | "Маріучча" | |
| Ким хотіла бути в дитистві: | Перукарем (і досі хочу) | |
| Чи віриш у кохання з першого погляду: | Я ще цього не відчула | |
| Коли вперше закохалася: | В 11 років | |
| Улюблена страва: | Салат з крабових паличок | |
| Місто: | Кам'янець-Подільський | |
| Автомобіль: | BMW | |
| Спортсмен: | Лілія Підкопаєва | |
| Актор: | Джон Траволта | |
| Поет: | Олександр Бригінець | |
| Композитор: | Олег Харитонов | |
| Пісня: | "Божевільна" | |
| Найбільший успіх у житті: | Те, що є тепер | |
| Найбільше розчарування: | Те, що не стала перукарем | |
| Чи не лякає слава: | Набридає | |
| Скільки років хотіла би жити: | Скільки Бог дасть | |
| Улюблені: -шкільні предмети: |
Співи | |
| -вид спорту: | Фрістайл | |
| -квіти: | Ті, які дарує коханий | |
| -тварина: | Собака | |
| -казка: | Молдавські народні кази | |
| -книга: | "Щоденник одного генія" С.Далі | |
| -гасло: | "Не хвилюйся, все буде набагато гірше, ніж ти думаєш" | |
| -свято: | День народження сина | |
| -заняття: | Гратися з сином (синові 3,5 роки), тоді сама стаю дитиною | |
| Журнал "КЛАС", 1997 рік | ||